Новомосковськ

Місто на САМАРІ

Тетяна Чорновіл: “Справа на мільярд”. Львівська мафія на відміну від донецької безсмертна?

Тетяна Чорновіл: “Справа на мільярд”. Львівська мафія на відміну від донецької безсмертна?

14 августа 2014 0 Comments

Нещодавно дізналася, що Михайло Костюк продовжує працювати заступником голови КМДА. Позаяк в часи Майдану я організовувала захоплення будівлі КМДА, мене особливо обурює, що ті корупціонери, представники злочинної влади, від яких тоді ми звільнили КМДА, нині повернулися на свої робочі місця.

Зокрема, мова йде про Михайла Костюка. В часи Майдану він також був заступником губернатора, а в попередні два роки був губернатором Януковича на Львівщині. Одного цього достатньо для люстрації.

Однак, до цієї особи питання не лише політичні. Він – корупціонер. При чому зважаючи на розмах корупційних схем, в яких він брав участь, він учасник справжнього мафіозного угрупування.
Газета “Експрес” присвятила його діянням цілий цикл публікацій під промовистою назвою “Справа на мільярд. Почерк мафії”. “Справа на мільярд – це справа про мафію. Не ту далеку, з Iталiї чи США, описану в лiтературi, а нашу мафію. Справжню українську мафію. Мафію, яка не зупиняється нi перед чим. Справа на мільярд – це справа про те, як в Україна окрема люди, втоптуючи у злиднi iнших, йдуть по трупах i стають мiльярдерами”, – такими словами “Експрес” відкрив цикл публікацій.
Ось всі вони – на цілу книгу.
http://uapatents.com/patents/dubnevich-yaroslav-vasilovich
http://expres.ua/main/2012/10/05/74665-sprava-milyard-pocherk-mafiyi-chast1
http://expres.ua/main/2012/05/25/66958-sprava-milyard-chotyry-prygolomshlyvi-ziznannya-uchasnykiv-afery
http://expres.ua/main/2012/06/08/67772-sprava-milyard-novi-fakty-shokuyut
http://expres.ua/main/2012/06/08/67772-sprava-milyard-novi-fakty-shokuyut
Факти викладені в розслідуваннях “Експресу” паралельно досліджувала і автор, коли працювала журналістом. Першу статтю схемам Костюка я присвятила ще в 2008 році, тому знаю, що колектив “Експресу” зробив професійне дослідження. Тим паче, редакція володіє документами, які підтверджують викладені факти.

Нижче викладаю схему по якій працювала мафіозна група, в яку входив Костюк (фактично цитую та переказую публікації “Експресу”).
В Українi, за офiцiйними даними, майже 23 тисячi кiлометрiв залiзничних колiй. Як стверджують науковцi, за кiлька десяткiв рокiв їх експлуатацiї з’ясувалося, що найскладнiшим вузлом – з конструктивного та технологiчного погляду – є крiплення рейки до шпали. Тривалий час рейку до шпали крiпили за допомогою металевої прокладки i знаменитого костиля. В 1996 року вітчизняні конструктори винайшли скрiплення з назвою КПП-1, а дещо пiзнiше з’явилось дуже схоже скрiплення – КПП-5. Його розробив науковець Володимир Говоруха. Тодi вiн очолював державне науково-конструкторське технологiчне бюро шляхового господарства Укрзалiзницi, яке й стало власником вiдповiдного патенту. Ці два кріплення нині скріплюють тисячі км. українських колiй. Державна залiзниця витратила на переобладнання шляхів мільярди гривень.
Однак цікавий один нюанс. Не зважаючи на те, що нові кріплення конструктували розробники державних організацій, збагатилася на цьому не держава, а кілька приватних осiб. При чому згаданий нами конструктор Володимир Говоруха не отримав нiякої вигоди вiд масштабного застосування його винаходу. Отримали аферисти, які вкрали винахід у держави.

 Володимир Говоруха ось що розповів “Експресу”: “Так я автор цього винаходу. За це я був звільнений з посади начальника науково-конструкторського технологiчного бюро. – Чому? – Звiльнений я був тому, що тридцять моїх патентiв сподобалися iншим людям. – Вони вкрали вашi патенти? – Не вкрали, вони мене звiльнили, а їх забрали. Тодi легко це робилося. Тому що патенти були оформленi на органiзацiю, яку я очолював. Деякi питання, деякi параметри були ледь змiненi, тож вийшов начебто новий патент. Тому Бог їм суддя. – Єдине скажу, це моя травма, дуже велика. Я пiсля цього мав чимало проблем зi здоров’ям. У мене виявили дiабет, були проблеми iз серцем”.

Експрес” звичайно поцікавився, хто “прихватизував” винахід.
Говорухін розповів “Експресу”, що “прихватизацію” організував Михайло Костюк, який на той момент очолював головне управлiння колiйного господарства. Саме ця структура затверджувала технiчнi умови, якi або дають “зелене свiтло” винаходам науковцiв, або лишають їх у запилених шухлядах.
Костюк організував, щоб зрештою патент на КПП-5 був оформлений на ТзОВ “НВП Корпорацiя “Колiйнi ремонтнi технологiї”. Створили це підприємство львівські бізнесмени брати Дубневичі. Молодший з яких -Ярослав – нині є народним депутатом (фракція “Удар”). Тісні стосунки Дубневичів і Костюка, їх спільний бізнес підтверджуює той факт, що різноманітна продукція Корпорації “Колійні ремонтні технологій” або Корпорації “КРТ” в більшості випадків запатентована на колектив, що складається з братів Дубневичів і Михайла Костюка.
Це можна подивитися в базі патентів.
http://uapatents.com/patents/dubnevich-yaroslav-vasilovich
Навіщо їм потрібно було красти патенти?

Тому що отримавши патент на той же анкер Говорухіна приватна фірма отримала ексклюзивні права на освоєння коштів “Укрзалізниці”. ОдЩоправда, для того щоб схема запрацювала потрібен ще адмінресурс. Помаранчева революція та звiльнення Костюка на якийсь час паралiзували схему. А ось у лютому 2008 року, коли Костюк став керiвником “Укрзалiзницi” -потяг рушив. 20 лютого того ж року з’явилися новi технiчнi умови на виготовлення шпал. Одне речення цих техумов заслуговує на особливу увагу: “для крiплення рейок до шпал за допомогою скрiплення КПП-5 в шпали повиннi бути забетонованi закладнi анкери АЗ-2, виготовленi за ТУ У 35.2-30268559-070”. I жодного посилання на конкурентне скрiплення КПП-1 та вiдповiднi техумови. Отже, Костюк i його бригада створили “iдеальну схему” – конкуренти усуненi, повна монополiя на постачання ключового вузла для будiвництва чи модернiзацiї колiй створена. I вже невдовзi на рахунки корпорацiї “Колiйнi ремонтнi технологiї” попливли сотнi мiльйонiв гривень. Лише постачання анкерiв, патент на якi був таким доволi злодiйкуватим чином оформлений на комерцiйне пiдприємство, коштувало державi 1,5 мiльярда гривень! Однак, державні кошти пішли не лише на анкера, а на іншу продукцію запатентовану трійкою Дубневичів-Костюком. Через спеціально прописані умови тендерів та патенти бізнес-угрупування почало монопольно постачати

 Особливо великі кошти пішли за Президента Януковича, залізнична мафія тоді “відмивала” по півтора мільярда в рік.

Справжня собівартість продукції, яку виробляли підприємства Костюка-Дубневичів для “Укрзалізниці” складала невеликий відсоток з тієї суми, що платила за вироби державна компанія. Рентабельність була скажена.
Державні гроші легально “вимивалися” на сплату роялті власникам крадених патентів. В різний час отримувачами коштів за патенти були, як особисто Костюк та брати Дубневича, так їхні українські юрструктури, а також кіпрський офшор.

Але крім цього державні кошти тупо кралися, через мережу фіктивних фірм.

Газета “Експрес” дослідила весь ланцюжок пограбунку коштів державної залізниці.
Кошти “Укрзалізниці” перекидали спочатку на рахунки і ТзОВ “Корпорація “КРТ”, яке належить Дубневичам, а з рахунків цього підприємства – на рахунки фіктивних фірм, зареєстрованих в Дніпродзерджинську. Гроші переказували начебто за поставку елементів кріплення рейок до шпал. Однак, як стверджували на допитах слідчим директора цих фірм (копії документів є в розпорядженні “Експресу”) всі ці поставки існували лише на папері. Наприклад, ТзОВ “Бізнес-Акцент” в особі директора Дубограєвої Любові Володимирівни зобов’язалося поставити елементи кріплення на суму 51 мільйон гривень. Потім Любов Володимирівна розповідала слідству: “Ніякого товару на адресу підприємств-покупців ТзОВ “Бізнес-Акцент” я не поставляла. Доступу до рахунків не мала, коштами не розпоряджалася, цим займався Онищенко С.М. Я відкривала рахунки в “Агрокомбанку” та “Астра Банку” в м. Києві та отримала чекові книжки, які передавала Онищенку С.М”. Онищенко валізами вивозив гроші готівкою з банків, знімаючи за підробленими чеками. Це лише по одній фірмі.

 Експрес” оприлюднив назви низки фіктивних фірм (та фрагменти допиту їх директорів), які вивели в “чорний нал” для “Корпорації КРТ” майже 600 мiльйонiв гривень залізниці за один рік.

А ще, як зясувала газета фіктивним директорам мафії Костюка-Дубневича жилося не солодко. Так, певний час вони отримували мінімальну зарплату від мафії, проте перекреслили собі спокійне життя.
Адже логічно таким відверто-злочинним “віджимом” коштів у залізниці в якийсь момент зацікавилася прокуратура. Вони проводили обшуки в квартирах людей, які реєстрували на себе фіктивні фірми, пиляли їм автогеном двері. Однак нажаль слідство велося лише для того, щоб керівництво генпрокуратури поховало його за “винагороду”. “Експрес” виявив, що в часи Януковича високооплачуваним “поховальним бюро” в цій справі виступив заступник генпрокурора Ринат Кузмін.
Наприклад журналісти “Експресу” знайшли згадану вище Любов Дубограєву. Вона була така перелякана посиленою увагою слідчих до своєї персони, що приходила додому лише вночі, коли всі спали. А ось у іншої старенької жінки не витримали нерви. Одна з фiрм бiзнес-партнерiв Дубневичiв знаходилася на останньому поверсi п’ятиповерхiвки на вулицi Димитрова в Дніпродзерджинську. Сусiди знайшли власницю помешкання закривавлену на вулицi. Кажуть збожеволiла й викинулася з вiкна своєї хати- “фiрми”…-

В історії з цими фіктивними фірмами, якими знову мусить зацікавитись генпрокуратура, засвітився і особисто Михайло Костюк.

“Експрес” знайшов у карпатському курортному містечку Яремчi один з найбільших готельних комплексів -“Станiславський”. Належить готельний комплекс такому собі ТзОВ “Карпатський стандарт”. Його власник – дружина Костюка. А генеральним підрядником будівництва готелю було було ТзОВ “Львівцентробуд”. “Експрес” почав копати глибше і зясував, “Корпорація “КРТ” регулярно переказувала на рахунки “Львівцентробуду” величезні суми – по кілька мільйонів за один платіж – у той же перiод, коли отримувала грошi вiд залiзницi. А що робило далi ТзОВ “Львiвцентробуд” з отриманими вiд ТзОВ “Корпорацiя “КРТ” коштами? Не повірите! Переказувало ці кошти на ті ж таки рахунки фіктивних фірм, куди пішли й сотні мільйонів гривень безпосередньо з рахунків “Корпорації “КРТ”.

 Наприклад, 07.06.2010 ТзОВ “Львівцентробуд” уклав договір N07/06-1 зі згаданим вище ТзОВ “Бізнес-Акцент”. Підписала договір на поставку теж знайома нам пані Дубограєва Любов Володимирівна, щоб поставити за цим договором цемент, радіатори, труби, ґрунтовку, пісуари “Президент”. Разом 42 товарні позиції – на понад 16 мільйонів гривень. “Отже підприємство, що будує готельний комплекс дружинi керівника Укрзалізниці, як свідчать покази, робить це на кошти Укрзалізниці, відмиті через треті рахунки!”, -робить висновок газета “Експрес”. (На той час, коли це відбувалося Костюк був директором “Укрзалізниці”).

Тобто перерахунок коштів на рахунки ТОВ “Львівцентробуд” було нічим іншим, як відкатом долі Костюку. І в “чорний нал” Костюк виводив кошти через ті самі “пральні підприємства”, що і Дубневич.

 Отже цикл статей “Справи на мільярд. Почерк мафії” була присвячена тому, як функціонувала одна з наймасштабніших схем перекачування державних грошей у приватні кишені – через систему підприємств-привидів. Мільярди гривень із рахунків підприємств Міністерства транспорту потрапляли на рахунки фіктивних підприємств начебто за поставку комплектуючих для залізниці.

На Майдані герої вмирали за іншу країну. За ту країну в якій корупціонери типу Костюка сидять у в’язниці, а не керують Києвом від імені Президента.

 Звісно у автора є логічне пояснення, чому Костюк працював від Януковича, а тепер працює у вертикалі нового Президента: він квота “Удару”, адже його давній партнер Ярослав Дубневич нардеп фракції “Удар”.

Зауважу, відносно особи Ярослава Дубневича я досить суб’єктивна, бо він був моїм опонентом на виборчому окрузі. Однак, прошу врахувати, я ненадавала емоційну оцінки персонам, а наводила факти корупційних злочинів.
А ще каюсь, що після виборів 2012 року я не воювала з Дубневичем.
Чому? Тому, що ставши депутатом він пішов у опозиційну фракцію “Удар”, і я собі міркувала, що в опозиції він втратив можливість масштабно обкрадати Україну. Також я вважала, що нас чекає революція, яка буде збирати криваві жнива і нехай жертвою стане Дубневич, якщо він собі вибрав опозиційний шлях, ніж прості хлопці і дівчата.
Однак я помилилася. Злодії-корупціонери, знищувачі держави не можуть змінитися, і раптом стати героями України.

 За роки опозиції Ярослав Дубневич облаштував собі “гніздо” в котежному містечку “Срібна затока” Кончі-Заспи. При чому в найпрестижнішому місці: між маєтками Тимошенко та Ахметова. А ось на Майдані… Він там зявлявся, час від часу. Проте там, де було гаряче, я ніколи не бачила поряд плече чималого Дубневича.

А ось нині на засіданні уряду, я регулярно бачу Дубневича, як представника від Верховної Ради і пропонує він новій владі корупцію.
Наприклад, останього разу він пропонував звільнити від оподаткування благодійну допомогу постраждалим на Майдані та в АТО.
На перший погляд-молодець – дбає народний обранець про найкращих громадян, що постраждали за свободу та Україну? Проте, зауважу, у законопроекті від Дубневича не був навіть обмежений розмір суми благодійної допомоги звільненої від оподаткування. Що це могло означати у разі прийняття? Ось що: раніше фіктивні фірми Дубневича виводили в “чорний нал” кошти залізниці, однак хоча б якась частинка коштів поверталася державі через оподаткування. А якщо прийняти Закон від Дубневича мільйони можна виводити або легалізувати без жодного оподаткування через благодійну допомогу своїм “постраждалим на Майдані”.

 До речі, зауважу, що благодійна допомога, яка перераховується на рахунки лікарні не оподатковується.

Тому оцінюю надзвичайно позитивно, що міністр фінансів Шлапак відразу заблокував цей законопроект і його підтримав Яценюк. Хоча я теоретично маю і цьому законопроекті інтерес, бо отримувала благодійну допомогу. Щоб бути до кінця щирою скажу, що мені було перераховано на картку 30 тисяч грн., коли я лежала в лікарні. Частину цих коштів я витратила на революцію, частину на допомогу іншим постраждалим, частину проїли мої діти.
 

 Однак повернемось до Костюка. Зауважу на одному парадоксі.

Я почала свій блог з історії про захоплення КМДА в часи Майдану. Тоді за цим фактом було порушено 5 кримінальних справ. По двох з них санція була більше 10 років в’язниці. Зокрема, багато років в’язниці загрожувало львів’янину Олегу Панасу, який в часи Майжану потрапив за грати за те, що вигнав з КМДА злочинну владу, зокрема і Михайла Костюка.
Олег Панас тоді фактично перекреслив собі все життя. Він тоді жертвував собою, а зараз той самий мафіозі Костюк продовжує представляти у Києві Президентську гілку влади? Так не може бути.
Проте Президент помінявся. Звертаюся до Президента, почистити від представників мафії свою вертикаль в місті Києві.

Тетяна Чорновол

Джерело: Українська правда”

Нашли ошибку в тексте? Выделите ее и нажмите Ctrl + Enter

Previous Post

Next Post