Новомосковськ

Місто на САМАРІ

Хто в Новомосковську прагне осідлати революційну хвилю?

Хто в Новомосковську прагне осідлати революційну хвилю?

7 марта 2014 0 Comments

Характер українців має багато рис. У тому числі, є бажання не здаватись гіршим, ніж сусід. Так і в Новомосковську говорили «чому у всіх Леніна зняли, у нас стоїть?» і «що ж це у нас майдану немає, тільки до Києва та Дніпропетровська їздимо».

26 лютого у Новомосковську спробували розіграти сценарій, «щоб як у людей». Зробити нашвидкуруч свою коротку переможну революцію. Тільки серед палких революціонерів, які рвались до бою, головними гравцями були «регіонали» та комуністи. Що тут можна сказати? Як у людей не вийшло.

Щоб розібратись, що ж все-таки відбувалось у Новомосковську, ми поспілкувались з очевидцями і учасниками подій та відтворили хронологію.

Погляд з різних точок зору дозволить і вам скласти повне уявлення про те, хто і як хоче визначати життя нашого міста.

Кому потрібен Ленін?

Спроба спровокувати бурлінням людей у Новомосковську почалась ще перед вихідними – у п’ятницю, 21 лютого. Тоді Аркадій Шипко звернувся з офіційним листом від Комінустичної партії України до міського голови з проханням демонтувати пам’ятник Леніну.

Це питання було розглянуто виконкомом Новомосковської міської ради. Було прийняте рішення про його демонтаж і передачу на зберігання до музею для уникнення вандалізму.

Такими є сухі факти, але очевидці подій стверджують, що був ще зворотній бік справи.

Депутат Новомосковської міської ради Костянтин Пузир розповів, як розвивались події навколо пам’ятника Леніну.

«Я особисто бачив, як Аркадій Шипко передав заяву від КПУ про демонтаж пам’ятника Леніна. Коли заява була передана, він подзвонив по телефону і за деякий час на площу Леніна почали підтягуватись спортивні молодики», — розповідає Костянтин Пузир.

«Я думаю, що саме йому та іншим комуністам було вигідно «розхитати» ситуацію тим, що начебто пам’ятник хочуть знести. Люди приходили «заряджені» і говорили, що їх обдзвонювали і попереджали про варварське знесення», — пояснює депутат.

Судячи з цього, схема була проста: комуністи пишуть заяву на демонтаж пам’ятника Леніну, а коли легальний демонтаж згідно з рішенням виконкому починається, провокують конфлікт. Оскільки реального протистояння між людьми в Новомосковську немає, то його намагались створити штучно.

Сили цій гіпотезі додає і той факт, що 1 березня комуністи разом із «регіоналами» вийшли на площу Леніна у Новомосковську. Таке враження, що місцевим «політичним пішакам» не вистачає лаврів геополітичних гравців.

Відомо, що людей у Новомосковську активно залякували приїздом радикалів різного ґатунку, починаючи від Правого сектору і закінчуючи «Тризубом».

Є інформація, що певні мешканці міста зв’язувались з Правим сектором і з’ясували, що ніхто з організацій, які називають радикальними, не збирався знімати пам’ятник Леніну. Вони сказали просто: «Якби ми хотіли, ми б його прибрали».

Здається, це — вичерпна відповідь.

Також відомо, що люди нарікали на те, що на площі Леніна не було міліції але міліція насправді була.

«Говорили, що там зовсім не було міліції. Я скажу, що міліція була, але перевдягнена у цивільний одяг. Принаймні ті поодинокі конфлікти, які виникали, дуже швидко гасились», — розповіли нам власні джерела.

У будь-якому разі мешканці Новомосковська, схоже, розібрались, що якщо Леніну хтось і загрожує, то тільки комуністи, які самі ж просять про демонтаж, а потім «намагаються» його не допустити.

У неділю, 23 лютого, людей на площу прийшло набагато менше, і можна сказати, що новомосковці просто не піддались на провокацію, яку пробували влаштувати самі комуністи.

Але з початком тижня в місті з’явився новий привід для лихоманки: сесія Новомосковської міської ради.

Революціонери-перевертні

Містом ширились чутки про те, що буде силове захоплення будівлі Новомосковської міської ради, що депутати будуть висловлювати меру недовіру, або що, взагалі, нічого не буде відбуватись. Зрештою, на сесію Новомосковської міської ради 26 лютого зібрався дивний контингент.

Уже напередодні, 25 лютого, було відомо, що у міського голови серйозні проблеми зі здоров’ям і що сесія не відбудеться.

Але точно відомо, що одні депутати від Партії регіонів збирались іти знімати мера, а інші в цей час обдзвонювали своїх колег і говорили, щоб ті не йшли. Так «регіонали» самі себе заплутали.

Вранці в середу перед входом до адміністративної будівлі зібрався натовп, який чітко ділився на декілька груп.

Новоспечені «борці за свободу» підтягувались кожен зі своєю групою молодиків.

«Роман Лєбєдєв був зі своїми хлопцями, Іван Білий, кулебівський активіст, на якого наче робить ставку завод «Інтерпайп НТЗ» і який фактично розпочав свою кампанію в мери на громадських слуханнях по звалищу, — зі своїми.

Були й хлопці в камуфляжі і з «беркутівськими» щитами. Коли вони зайшли до сесійної зали, на них кинулись молодики з усіх груп. Але хлопці зорієнтувались і пояснили, що вони новомосковці, які були в самообороні майдану в Києві. Якимось чином з’ясували, що у нас тут планується якесь силове протистояння і хотіли запобігти хаосу», — розповідає Костянтин Пузир.

Всього 26 лютого були присутні максимум 10 депутатів Новомосковської міської ради. Тобто навіть якби міський голова був на місці для проведення сесії, то вона б не відбулась. Мінімальна кількість депутатів, за якої сесія може бути легітимною, становить більше половини від загальної кількості, тобто 26 осіб.

Роман Лєбєдєв, вийшовши за стіл президії, почав виголошувати, що меру треба висловити недовіру і він має піти з посади.

«Мені дивує сам підхід до того, щоб виносити недовіру меру. У Романа Лєбєдєва, який найголосніше кричав, не було проекту рішення, він не обговорювався на комісіях, ніхто про це заздалегідь не знав. Фактично були тільки його слова», — говорять депутати Новомосковської міської ради.

«Я запропонував усім депутатам скласти мандати. На всіх є відповідальність за ситуацію в країні, і люди повинні дати оцінку тому, хто має право продовжувати представляти їх інтереси. Я особисто готовий скласти мандат і відкрито заявив про це. Я сам був у Партії регіонів, очолював фракцію, але вийшов з неї ще 2011 року, коли всі інші намагались якомога міцніше закріпитись біля партійної годівнички», — розповів Пузир.

«Але після моєї пропозиції Борис Мазур взагалі кудись зник, а інші депутати почали робити вигляд, що їм терміново треба подзвонити і теж стали залишати сесійну залу», — підкреслює Костянтин.

Потім Роман Лєбєдєв заявив про те, що фракція Партії регіонів саморозпустилась.

Але ці слова зустріли з недовірою, оскільки про розпуск фракції має оголошувати її голова, тобто Борис Мазур, який на той момент уже хутко зник.

По-друге, не відомо, чи депутати насправді робили відповідні заяви і чи вийшли вони також із Партії регіонів, а не лише з фракції.

Натомість за інформацією того ж Костянтина Пузиря, заяви про вихід з партії у депутатів просто не приймають.

«Сергій Коцюра сам залякував депутатів, що на сесії депутатів будуть бити, і зараз він не приймає заяви про вихід з партії», — розповів він.

До речі, під час всіх подій був присутній і Дмитро Будим, якого у Новомосковську знають, як людину, засуджену за шахрайство та причетну до конфліктів на кладовищах міста.

«Яка роль Дмитра Будима і що у нього в голові, не зможе сказати навіть психіатр, який повинен його обстежити», — так коротко відповів на запитання про роль Будима у всіх цих подіях Костянтин Пузир.

Дивовижним у всіх подіях, що відбувались у Новомосковську 26 лютого, є те, наскільки швидко колишні «регіонали» змінюють свій політичний колір. Ще кілька днів тому вони найголосніше кричали про підтримку всіх дій президента, а сьогодні вони заявляють, що владу треба змінювати.

При цьому вони навіть не збираються починати з себе і складати депутатські мандати, а чомусь говорять про міського голову, якого вибрали мешканці міста.

«Я не розумію, як Лєбєдєв, Іванов, інші «регіонали» і комуністи взагалі можуть щось вимагати, якщо 24 січня вони проголосували за звернення до президента, де закликали його фактично вводити надзвичайний стан. У тому числі з їх подачі пролилась кров. І всі повинні про це знати»,- говорять позафракційні депутати.

«Я не думаю, що Сергій Анатолійович Мороз втратив довіру людей. І як би я особисто до нього не ставився, я маю визнати, що він добрий менеджер і багато зміг зробити, незважаючи ні на що», — вважає один з обранців мешканців міста.

«Уже зараз більшість людей розібралась, що й до чого. Але в місті пробують і надалі нагнітати ситуацію і розповсюджувати чутки.

Більше того, є інформація, що зняття мера для них не просто самореклама, а один з можливих способів не платити податки в міський бюджет. Якби мера якимось чином змусили написати заяву про те, що він йде з посади, то його обов’язки мав би виконувати абсолютно керований Борис Мазур. І тоді ці «революціонери» могли швидко поприймати рішення, які скасовують нову нормативно-грошову оцінку землі або встановити собі пільгові ставки оподаткування. Вони хочуть продовжувати красти, як крали при мерові Літвіщенко, який зараз сидить, як крали, коли були в Партії регіонів», — наголошують наші джерела.

Голова громадської організації «Центр громадських ініціатив Новомосковська» Віктор Пробачай теж був очевидцем подій 26 лютого.

«Я близько 9:00 був біля міської ради, бо завжди ходжу на сесії. Те, як депутати приймають рішення, заслуговує на увагу. Тоді я побачив перед входом до будівлі Новомосковської міської ради Романа Лєбєдєва, Леоніда Матвієнка та інших, які вели пропаганду висловлення міському голові недовіри. Я був шокований», — розповів нам громадський активіст.

«Хочеться спитати, як класик: «А судді хто?». Хто були ці люди, які поприходили з молодиками захоплювати владу в місті? Усі в Новомосковську знають, що Роман Лєбєдєв 14 років відсидів у в’язниці за кримінальні злочини. Може, в критерії люстрації треба все-таки включити і відсутність судимостей, бо у нас уже був президент, який сидів.

Усі знають «регіоналів», як найбільших корупціонерів, усі знають, що вони брехали і крали, будучи при владі. А тепер вони оголошують себе революціонерами і захоплюють владу?», — ставить риторичні питання Пробачай.

Віктор Пробачай навів нам один маленький приклад того, як систематично порушувався закон.

Зокрема, секретар Новомосковської міської ради Борис Мазур поєднував свою роботу з посадою голови фракції Партії регіонів.

Згідно з ч. 2, ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування» «Секретар сільської, селищної, міської ради не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі

на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю».

«Борис Мазур, який є секретарем Новомосковської міської ради, поєднував цю посаду з посадою голови фракції Партії регіонів. І я писав відповідні звернення

до прокуратури та Служби безпеки України. Сподіваюсь, що тепер вони будуть розслідувані. Це тільки один маленький факт того, що вся структура і система Партії регіонів прогнила з самого верху до самого низу. Люди фактично проводили корупційну діяльність, порушували закон і сподівались, що їм вічно нічого за це не буде», — розповів громадський активіст.

«Зараз, коли влада змінилась, вони стрімко почали перефарбовуватись. Затяті «регіонали» стали проголошувати себе палкими революціонерами», — продовжив він.

«Я вважаю, що члени партії КПУ та Партії регіонів мають пройти люстрацію. Вони не мають права нав’язувати надалі свою злочинну політику. Весь цей час ПР і КПУ голосували разом не лише у Верховній Раді, але й у Новомосковській міській раді тільки за свої власні інтереси і інтереси олігархів, яких вони обслуговували. Представники партії «Батьківщина» теж працювали з ПР і разом з ними голосували. Вони поводили себе просто, як «христопродавці».

Жоден депутат з ПР та КПУ не голосували за повернення майна громаді. І при цьому вони голосували за звернення до президента, де фактично закликали його ввести надзвичайний стан. Можна сказати, що кров загиблих є і на їх руках також.

І зараз вони вважають, що в праві говорити про недовіру меру? Меру, якого вибрали мешканці міста, а не призначили згори? Меру, який зробив багато, а міг би зробити ще більше, якби не витрачав час на боротьбу з тими, хто тільки голосно кричав та намагався розкрадати», — пояснював Пробачай.

«Якщо у мера Мороза десь є низький рейтинг, то тільки серед тих, кому він не давав красти», — підкреслив він.

До того ж, громадський активіст звернув увагу на те, що жоден депутат Партії регіонів чи Комуністичної партії України жодного разу не звітував перед виборцям, хоча зобов’язаний робити це щороку.

«Жоден з депутатів ПР і КПУ ніколи не звітував перед громадою. Що виборці знають про їх роботу? Чому вони прийшли в депутати і що зробили для людей? Нічого! Бо їх мета була не представляти людей, а ділити майно і красти», — наголосив він.

Відомо, що під час імпровізованого мітингу у сесійній залі була й невеличка штовханина.

Влаштували її два «свободівця» — колишній і теперішній. Юрій Карачевцев з трибуни заявив, що він теж революціонер, але теперішній керівник новомосковської «Свободи» розповів присутнім, що ще у грудні 2012 року Карачевцева виключили з лав ВО «Свобода» за зраду партії і співпрацю з Партією регіонів. Тоді Карачевцев і спробував відповісти силою, але зрештою двох колишніх однопартійців розняли присутні.

Депутат Леонід Матвієнко на революційній хвилі намагався спробувати вирішити своє питання. Наші читачі пам’ятають, що він виступає за одномоментне закриття звалища, незважаючи на норми закону.

Але його спроба привернути увагу до цього питання не знайшла відгуку в серцях нових «революціонерів». Зрештою, вони прийшли захоплювати владу, до якої самі ще вчора належали.

«Ці люди не мають ні морального, ні законного права вимагати будь-чого. Я вже не кажу про довіру чи недовіру меру. Сергію Морозу довіряють люди, і це найголовніше», — підсумував Пробачай.

Біля міської ради 26 лютого були й воїни-афганці. Віталій Криша розповів нам про свої враження.

«Дізнавшись з оголошення в ЗМІ про скликання чергової сесіі, ветерани прийшли подивитися, як будуть вирішуватися їх проблеми. Натомість замість звичної картини, коли присутні депутати і мешканці міста, були ще агресивно налаштовані молодики.

Був хлопець і в бронежилеті, були спроби увірватись до сесійної зали, але охоронець запропонував все-таки нічого не нищити і не ламати двері, а просто відчинив їх», — розповів він, як усе починалось.

«Антураж войовничості, сили і безкультур’я – так коротко можна схарактеризувати те, що відбувалось. Гримуча суміш «регіоналів» хотіла напустити диму і вимагати якихось рішень», — вважає він.

За словами воїна-інтернаціоналіста, ніхто з присутніх не готовий був насправді прислухатись до думки громади.

«Людям, які намагались задавати незручні питання або тим, хто виступав на підтримку мера, закривали роти», — говорить Віталій Криша.

Безумовно, його теж вразив склад «революціонерів» та їх моральне право чогось вимагати.

«Я хочу сказати, що якщо вже дехто бере на себе сміливість судити інших, то має спочатку подивитись на себе. Я говорив: «Покайтесь, ви ж вибрали цю владу, ви ж у ній працювали». Якщо ви вважаєте себе революціонерами, то зараз ви дієте так же, як завжди діяли. Ви порушуєте закон і стали на стежку беззаконня», — вважає «афганець».

«Але я радий, що ці, так звані, дискусії відбулись у міській раді, і 90% молодиків випустили пару там, а не пішли громити на вулицях все підряд», — підкреслив він.

З огляду на це, очевидно, що у Новомосковську є групи людей, які свідомо розхитують ситуацію і, можливо, налаштовані на вчинення провокацій.

«Зверніть увагу, що 1 березня біля памятника Леніну повністю синхронно з окупацією української території іноземною державою, з тими ж гаслами відбулася сходка місцевих сепаратистів зі стрічками, які пов’язують собі окупанти. Виступи і активна присутність на провокативних заходах комуністів Шипка, Відякіної не залишає жодних сумнівів про їх сепаратиські і антиукраїнські наміри. Тим більше, за відомою нам інформацією, комуністи мали вийти на акцію з російськими прапорами, але їм завадили компетентні органи» — зазначив ветеран.

Депутат Новомосковської міської ради Олександр Мірошник сказав, що, на його думку, для представників різних груп це був початок передвиборчої кампанії.

«Для тих, хто прийшов дестабілізовувати ситуацію, це фактично був початок передвиборчих перегонів. Я хотів звернути увагу присутніх, що ці люди не прагнуть змінити систему, вони просто хочуть зайняти своє місце у цій системі», — сказав він.

Таким чином, можна зробити висновок, що всім новоявленим «революціонерами» вдалось досягти двох результатів. По-перше, вони викликали відторгнення і зрадили всіх. Ті, хто їх не сприймав раніше, не сприймуть і зараз, а ті, хто колись вірив у Комуністичну партію чи Партію регіонів, виявились зрадженими.

По-друге, вимірювання силою і спроба завести спортивних молодиків, щоб вирішити власні політичні і бізнес-інтереси, викликала природнє бажання новомосковців захищатись від безладу і можливих нав’язуваних силових сценаріїв, вкотре об’єднавши громаду міста проти тих, хто їх весь час намагається розділити.
Джерело:nmsk-segodnya.dp.ua

Нашли ошибку в тексте? Выделите ее и нажмите Ctrl + Enter

Previous Post

Next Post