Новомосковськ

Місто на САМАРІ

Євген Карась: “Оголошення в розшук — помста за те, що ми зловили міліцейську спецгрупу, елітний “ескадрон смерті”

Євген Карась: “Оголошення в розшук — помста за те, що ми зловили міліцейську спецгрупу, елітний “ескадрон смерті”

9 февраля 2014 0 Comments

Хто не чув легенди про катівні у підвалах Київради — той, мабуть не скаче. Хоча і в російських ЗМІ обсмоктується тема страшних буднів революції — взяті в полон міліціонери, замучені до смерті “антилюди” з Антимайдану, озброєні іноземні екстремісти… Про все це ми розпитали Євгена Карася, одного з комендантів революційної Київради.

На відміну від більшості євромайданівців, він має великий досвід активної політичної діяльності. Революція не прийшла до нього зненацька — як кажуть його товариші, “этот день мы приближали как могли”. Євген член комітету київської ВО “Свобода”, активіст “Збережи старий Київ”, координатор неформального націоналістичного об`єднання С14, організатор чисельних акцій, які проходили під брендом “націоналістів”, і вже під час революції — акцій “Козацької забави”.

24 січня його офіційно оголошено в розшук — в один день з автомайданівцями Дмитром Булатовим, Олексієм Гриценком, Сергієм Кобою та лідером “Спільної Справи” Олександром Данилюком. Втім, і до розшуку Євгенові Карасю не звикати.

Фото: Олександр Рудоманов
У нас тут теж розшук, — каже Карась. — Шукаємо тітушок, шукаємо співробітників сьомого відділу МВС. Навіть на дверях написано — Тимчасова слідча комісія революційної України

ПРО РОЗШУК

Вікторія Герасимчук: Торік, коли робили з тобою інтерв`ю, ти вже був у розшуку, але ще не офіційно. Тепер твоя фотографія прикрашає сайт МВС. Щось змінилось з того моменту, як офіційно оголосили тебе в розшук? Як тобі взагалі живеться?

В розшуку прикольно. Я зараз вільна людина, громадянин Майдану, звідси майже не виходжу.

Олег Базар: Вільна людина, периметр пересування якої обмежується Майданом.

Зате я живу в центрі Києва в будівлі з трьохметровими стелями!

В принципі, все непогано.

І, насправді, я інколи виходжу за периметр Майдану — коли нас десь чоловік 80. Хоча зараз важко вийти — багато “наружки”. Інколи ми цю “наружку” забираємо до себе в КМДА погрітися…

Я вже давно обережно пересуваюсь по Києву, хоч офіційно мене в розшук і не оголошували донедавна. Вони мене зараз почали шукати не лише тому, що я відомий активіст. Це — помста за те, що ми зловили міліцейську спецгрупу, елітний “ескадрон смерті”.

ПРО ЗАХОПЛЕНИХ МІЛІЦІОНЕРІВ

В.Г.: Це ті троє міліціонерів, через яких МВС погрожувало штурмом Київради?

Да. Це не просто якісь менти. Це ті, хто нападав на наших активістів минулої весни, хто зараз слідкує за активістами і вивозить їх у ліс на допити. Це сьомий відділ МВС плюс бійці антитерористичного підрозділу.

В групі, яку впіймали на Майдані , було два співробітники сьомого відділу і один — з антитерору.

 

В.Г.: Розкажи детальніше. Де ви їх знайшли, як впізнали?

Один з активістів охорони побачив їх на Майдані. І впізнав, що це ті люди, які торік нападали з кастетами на активістів, в тому числі — на мого брата. Нам вдалося ще тоді їх зняти на відео. От один з хлопців, який бачив це відео, впізнав їх обличчя.

 

На Майдані вони займались тим, що слідкували за активістами на Грушевського. Загалом в групі було людей 10, в тому числі і жінки. Але активістам охорони вдалося зловити лише трьох. Ще намагались затримати четвертого, але він втік.

В.Г.: Ти був там?

Ні, мене там не було, були інші активісти з охорони. Але в міліції одразу спалились: вирішили, що якщо активісти схопили групу, яка побила брата Карася, то це обов`язково справа рук Карася. Почали керівництву “Свободи” з МВС дзвонити. Казали, що Карасю тепер точно капець. “Мы этого так не оставим”. І от — в розшук оголосили.

В.Г.: І що ці захоплені міліціонери вам розказали? Зізнались в тому, що саме вони навесні нападали на активістів?

Так. Розказали, що вони ведуть спостереження за машинами, які приїздять на Майдан, слідкують за активістами. Інколи самі когось хапають, інколи передають інформацію, кого і де менти мають запакувати.

Євген Карась розповідає LB.ua про ескадрони смерті

 

А ще інші зловлені менти, не з Києва, розказали, що на Майдані групи з сьомого відділу працюють позмінно. Кожна група має три зміни на добу по 16 людей , під час форс-мажорних обставин мобілізуються всі. На групу 4 автомобілі. Квартируються під Києвом — в корпусах чи то якоїсь академії, чи то якогось факультету… Живуть автономно від інших підрозділів міліції. Інші менти про них знають взагалі дуже мало.

О.Б.: Що ви їм робили, щоб вони все це вам розказали? Катували? Це ж досвідчені співробітники міліції, вони би просто так все не виклали.

Ні, у нас немає катів.

В.Г.: Як, зовсім? І катівні в підвалі нема?

Нема. Я не знаю, що з ними робили — мене при цьому не було. Бачив, що травм у них особливих не було. Якби їх били — думаю, вони б на це пожалілися, і показали б синці.

В.Г.: Але в одного з них ножове поранення.

В одного з них надріз ножем під рукою збоку — як раз у найголовнішого, який з антитерористичного управління. Він був на відео весняному — у тій групі, що з кастетами нападала на активістів. Надріз був неглибокий, але багато крові. Йому викликали швидку, і вона його забрала. Це реально врятувало МВС від скандалу, бо його можно було б витягнуть на сцену Майдану, як зразок підлеглого Захарченка. Показати те відео весняне, і ще кілька епізодів, по яких він проходив. Можливо, він сам себе і підрізав, спеціально, аби уникнути подальшого публічного допиту.

 

Взагалі, з ними не дуже довго говорили, бо одразу почали дзвонити з міністерств різних, політики, просити їх відпустити. Погрожували, що як не відпустимо — суди не відпускатимуть політв`язнів. Тримати їх не було сенсу. Ми встановили найголовніше — що є така бойова група, що вона викрадає і б`є активістів, і що це підлеглі Захарченка, а не якісь там ФСБшники. І такі групи працюють по всій Україні — саме “сємьорочніки” напали на активістів у Херсоні. До речі, наскільки мені відомо, це був уже не перший випадок у Херсоні, просто цього разу хлопці захищались.

 

Нібито Дзиндзю відпустили за те, що майданівці відпустили цих міліціонерів. Є така чутка. Ну і після того, як ми впіймали ще кількох “сємьорочників”, нарешті вони перестали викрадати активістів.
В.Г.: Кількох? А скількох ви взагалі впіймали?
Ну, після того ще не раз ловили. Важко сказати, скількох загалом, на Майдані дуже багато різних груп охорони, і загальної інформації я не маю.
Але я можу сказати, що це відловлювання було ефективним. По-перше, як я вже казав, нібиприпинились викрадення. По-друге, вони розуміють, що не варто нападати на наших родичів, наприклад. Мене не дістати, а мого батька чи брата дістати можна. І от, якщо вони спробують — ми тут зробимо батальйон сьомого відділу, який у нас буде, наприклад, чистить-драїть коридори. І переговори з ментами ми будемо вести вже зовсім інакше.

А коли вже буде нова прокуратура нової України, ми їх всіх офіційно запроторимо до тюрем, і там вони вже будуть розповідати, хто і скільки людей навбивав.— Євген Карась

ПРО ПЛАН ДІЙ
В.Г.: Ти впевнений, що революція переможе?
Да, думаю, перемога однозначно буде. Тому що нам нема куди відступати. Усі активні учасники протестів поза законом країни Януковича. Це дуже сильна мотивація.

В.Г.: План дій?
В першу чергу — тиснути на установи влади, на депутатів всіх рівнів, на їх бізнес. Більшість з них — “тітушки”, перебіжчики. Вони прийшли до влади тільки для того, аби заробляти на відкатах і тирити гроші. Якщо вони втратять можливість заробляти і тирити, то перестануть “впрягатися” за Януковича, і спробують домовитися з революцією. Тому зараз велике значення має кампанія по бойкотуванню бізнесу влади. І, звичайно, списки люстрації — треба записати всіх, хто має понести відповідальність за свої злочини. Всіх цих вбивць, прокурорів, суддів і т.д. Вони цього дуже бояться. Ми одні з перших почали вести подібні списки в ініціативі “Ніколи знову”. Пізніше включилися масштабно з Демальянсу. І їхній сайт постійно намагаються знищити. Це показує ефективність і страх злочинців перед публічністю цих списків.
ПРО “ТІТУШЕК”
О.Б.: Між самообороною Київради та іншими волонтерами-охоронцями Майдану є велика різниця…
Так. Ось, наприклад, коли були “тітушки” на Майдані, ми спостерігали таку картину. Стоїть охорона Майдану, а за 10 метрів від них — “тітушки” жруть шаурму. Ми підходимо до охорони і питаємо: “Чого ви “тітушек” не чіпаєте?”. Вони: “А ми ж Майдан стережем”.
Ми підійшли до цих “тітушок”, спитали, звідки вони. Ті почали плутатися у свідченнях, а тут ще в одного подав голос телефон — прийшла смс: “Сбор возле Хаята, возвращайтесь”. А ми вже знали, що біля Хаята “тітушки” збираються. Ну, все зрозуміло. Це, до речі, ті самі “тітушки”, якіна вашого фотокора Макса Левіна і волонтера з Майдану напали. Буквально за двадцять хвилин перед тим.
О.Б.: Що ви з ними зробили?
Провели профілактичну роботу… Всі живі.
А ще одна група — кавказці з боксерського клубу на Гідропарку — навіть на наше прохання звернення до інших “тітушок” записала. Мовляв, хлопці, одумайтесь, в жодному разі не йдіть в “тітушки”, бо це огидно і небезпечно.
І перших, і других ми впіймали в один день — 13 чи 14 “тітушек” загалом. А наступної ночі — взагалі штук 65. Це був просто всегалактичний улов “тітушек”. Привезли їх сюди, в Київраду, і в Будинок профспілок — тут все було в “тітушках” різних сортів.
Вони ж різні бувають. Є група відволікання — це просто знедолені жлобіки, бідні, нещасні, дивишся на них — і хочеться погодувать. А є буц-команди — крупні спортсмени з поломаними ушами і т.д. Ми їх сортували і ставили їм питання. А потім відпускали.
Знайшли їх бази: одна на Обсерваторній, друга у дворіках біля вулиці Олеся Гончара, ще одна на Лук`янівці.
І от як тільки ми знайшли бази, за “тітушок” вступився “Беркут”. Влаштував засідку на Арсенальній на Автомайдан… Нажаль, в ту ніч нас не було з Автомайданом, бо в попередню — коли найбільше “тітушок” впіймали, ми разом з ними рейд проводили. Але в ту ніч — ми б, напевно, і не поїхали, бо одразу було зрозуміло, що туди їхати не варто. В принципі, в район “Арсенальної” (найближча станція метро до Маріїнського парку, вщент забитого міліцією та учасниками Антимайдану — прим. Ред. ) взагалі не можна їздити колоною менше 50 машин. Але Автомайдан зірвався, поїхав, у них була, мабуть, ейфорія від попереднього улову “тітушок”, людям здавалось, ніби все буде добре, і попались… Наступного дня телефоную нашим друзям з Автомайдану, а вони всі поза зоною досяжності…

ПРО КАТІВНЮ
В.Г.: Ми мимохідь згадали про катування, все ж таки, звідки ці чутки?
Спочатку казали, що тут антисанитарія, потім — що бордель і масовий сифіліс. Однак стало публічно відомо про професійні санітарні зачистки приміщень від інфекцій. Тому прижилось тільки про катівню — мабуть, тому, що охоронці в масках, камуфляжі, агресивні. Я водив вже журналістів — і наших, і міжнародних, і навіть з каналу 112 — по підвалах, показував, що нема ніяких катівень. І не може бути, тому що в підвальних приміщеннях працюють співробітники КМДА.
О.Б.: Йдеться не про те, що є спеціальна кімната у підвалі. А про те, що ваші активісти доволі жорстко і не завжди адекватно ставляться до людей. Навіть до тих же крадіїв. Це не правильно — малювати людині напис ВОР на лобі.
Не знаю, як на мене — правильно. Я знаю, що ми повернули людям півсотні мобілок, планшети, документи і навіть саксофон. Якщо ми впевнені, що людина — крадій, схопили його за руку, що з ним робити?

Я вважаю, що нема нічого поганого в тому, аби набити крадію пику і зламати руки. Але, наскільки мені відомо, руки нікому не ламали. Може дали разок по морді, намалювали на ній напис “Крадій”… Не думаю, що це можна вважати катуванням. Я знаю, що крадіїв на Майдані ловлять постійно, і я не прихильник усілякої цієї ліберальної херні про те, що їх не можна чіпати.— Євген Карась

О.Б.: Це називається позасудова розправа. Це те, що міліціонери роблять з вами…
У нас напіввійськовий стан… Людину зловили на крадіжці. Що з нею робити? Ментам передавати не варіант, бо менти самі їх до нас посилають.
О.Б.: Якщо ти говориш про напіввійськовий стан, то треба створити свій суд, а не просто: хто впіймав крадія — той з ним і робить те, що вважає за потрібне.
Ні, стоп. У нас так не буває, щоб охорона зловила абикого і побила… Я не знаю, що там в сотнях самооборони Майдану — не я цих людей відбирав і вчив. Я відповідаю за те, що відбувається в Київраді. З того, що я знаю — жодного разу такого не було, аби охорона когось зловила і відлупцювала. Завжди є старший, і волонтери до нього звертаються з усіма питаннями. Якщо старший не може питання вирішити — йде до сотника. Є чітка структура і відповідальні особи. І якщо вже наші комусь на пиці написали, що він крадій — значить, вони перевірили всі факти і впевнені у тому, що він крадій. Наприклад, знайшли в людини три телефони, і він не знав номера жодного з них.


Був у нас випадок — одна потвора намагалась підсипати на кухні якийсь порошок наркотичний чи таблетки. Ми його впіймали і передали ментам. За два тижні він сюди повернувся, тільки зачіску трошки змінив. Ну, ми йому на лобі написали “наркоман”, а перед тим писали “вор”. Нормально набили морду. І показали групам охорони, щоб більше не пускали.
Я думаю, ці чутки про катівню просто використовують менти, аби захищати своїх провокаторів. Уявіть собі, якби охоронці могли лупить всіх підозрілих, скільки б тут було невинно постраждалих. Я сам інколи як почитаю, що пишуть, думаю: “Боже, що ж тут твориться: зґвалтування, наркотики, сифіліс. Капець!”. Але насправді максимум, що тут буває — набили морду якомусь “тітушці”. Або от вчора зловили педофіла, який до дітей чіплявся. Набили теж морду — я не вважаю, що це катування.
ПРО РЕСТОРАНИ КАЛЕТНИК
Олександр Рудоманов: Ти казав про економічну блокаду регіоналів. Вчора з`явилась інформація, що нібито націоналісти вночі розгромили два ресторани…
Наскільки мені відомо, постраждали заклади комуністки Калєтнік.
В.Г.: ..і багато хто говорить, що це провокація проти активістів Майдану. Дійсно провокація? Чи київські націоналісти готові, так би мовити, взяти на себе відповідальність за ці погроми?
Я взагалі хворий і в розшуку, як я можу взяти на себе відповідальність! Хоча… Добре, хай буде. Якщо страждають заклади депутатів від КПУ, які, тим більше, пов`язані з митницею і розкраданням мільярдів гривень, то я тільки за.

Наскільки я знаю, до того студенти мирно пікетували один з цих ресторанів — прийшли туди, зайняли всі місця і замовили собі по каві, заблокувавши таким чином роботу закладу. Нічні напади на заклади, мабуть, пов`язані з тим, що мирні акції вдень виявилися недостатньо ефективними.
От ми, “Козацька забава”, раніше ходили до “Епіцентру” Гереги, скандували “Бойкот!”, написали “Бойкот!” на стінах. Долучилось багато людей, і було б добре, якби люди й самі влаштовували такі акції. Треба діяти, а не лише приходити на Майдан чекати, коли тут будуть штурм, водомети, БТРи і останній смертний бій.
ПРО “СПІЛЬНУ СПРАВУ”
В.Г.: Розкажи, будь ласка, що сталося в МінАПК. А то стільки чуток ходить, “Спільна справа” взагалі вже заявила, що це не “Свобода” їх виганяла з міністерства, а перевдягнений “Беркут”.
Рада Майдану прийняла рішення про те, що МінАПК потрібно звільнити — аби домовлятися з владою про звільнення політв`язнів. Це ж таке діло — сьогодні вийшли з міністерства, завтра знов зайшли… Зате у результаті більше півсотні людей в той день суди відпустили з-під варти.
Так от, був відповідний наказ — всім сотням самооборони висуватися під МінАПК. Але вирушили не всі. Вирушили волонтерські загони і сотня самооброни “Свободи”. Бо маємо дисципліну. Підійшли до міністерства. А там на верхніх поверхах теж “свободівці” були, а також представники самооборони Майдану. Активістів “Спільної справи” в МінАПК було зовсім небагато, буквально людей 15. Підішли наші до будівлі, почали вести переговори, журналісти знімають на камери. Все мало бути нормально — попередньо ж так само звільнили Міністерство юстиції.
І тут з вікон хтось починає в наших людей кидати вазонами. Один вазон впав на активіста “Свободи”, проломив йому голову, струс мозку. Цей хлопець — Сергій Бойко, якого під Києво-Святошинським судом “Беркут” побив, а тепер от ще й горшочєк від “Спільної справи” прилетів. І це ще до початку штурму — під час переговорів.
В.Г. А кидали горщики саме активісти “Спільної справи”?
Я не знаю, хто кидав. Ситуація була напружена. Всі розуміли, що можливі провокації, що не повинно бути ніяких бійок. Активісти “Спільної справи” сказали, що їх ніхто не попередив про рішення Майдану щодо звільнення МінАПК, хоча їх попередили ще напереродні, просили виселитись. Сказали, що почекають, поки прийде ще якесь керівництво. І от всі стоять, чекають на керівництво, нібито всі одне одного розуміють і не мають ніяких претензій. І тут ці вазони летять і починається сутичка. Швидше за все, над цією провокацією добре попрацювали менти — ті ж самі “сємьорочніки”, ми у них знаходили дуже багато смсок, які стосувались “Спільної справи”.

Євген Карась під час інтерв`ю LB.ua розповідає про конфлікт Свободи зі Спільною справою під час звільнення МінАПК

Отож, почалась штовханина — хтось хотів чи то зайти, чи то вийти… З обох сторін люди кидаються розбороняти тих, хто штовхається. І в цей момент в групу самооборони і “Свободи” йде постріл з травматичної зброї. Ну і тут вже починається пальба, паніка, штурм, водомети, повна каша. Купа людей, ніхто нікого не знає… І взривпакети кидали, і чого там тільки не було.
Я говорив з людьми, які брали в цьому участь, бо сам я в цей час хворів.

Всі, хто там був, переконані, що сутичку спровокували менти. Тому що до певного моменту все було мирно і ніхто не збирався битися. От який сенс “Спільній справі” в нас стріляти? Чесно, ніякого. Як і нам нема ніякого смислу воювать зі “Спільною справою” — ми на Майдан прийшли, аби воювати з ментами і захищати свої права.— Євген Карась

В.Г.: А ви говорили з кимось з них після того? З Данилюком, наприклад?
Ні. В мене й не було про що з ним говорити. Я вислухав всі сторон и і зрозумів, що там відбулась провокація. Невідомо хто кидав горщики, невідомо хто стріляв… В МінАПК могли зайти різні люди, в тому числі — чужі. І скористатися напруженою атмосферою.
ПРО ВОЛЮ АБО СМЕРТЬ
О.Р.: З тих, кого офіційно оголосили в розшук, більшість вже поїхали за кордон. Той же Данилюк. Ти як до цього ставишся?
Кожен сам собі обирає, ким йому бути. Я не вважаю, що Данилюк, наприклад, боягуз. Він зробив набагато більше, ніж люди, які зараз називають його боягузом. Він вніс свій вклад у революцію і виїхав, коли з`явилась загроза його життю — це його особиста справа. Як і Булатов — він же ніколи не казав, що готовий бути мучеником.
Багато хто з наших теж міг би виїхати, але не виїхали, тому що всі розуміють: зараз тут вирішується доля цієї країни на сотні років вперед. Зараз кожен має шанс стати суб`єктом історії. Ти можеш бути сантехніком, столяром чи шахтером, але якщо ти прийдеш воювать на барикади за Україну і загинеш — все це забудеться, і ти станеш героєм України. Кожен, хто тут загине, отримує золотий білет в список героїв України.
О.Б.: За час існування Майдану дуже змінилося ставлення до політичних лідерів. Розчарування до тих, хто виходить на сцену, зараз зашкалює. Ти це відчуваєш особисто?
З першого дня Майдану я кожен день чув, що нас злили і все пропало. Тому вже просто на це не реагую.

Дивлюсь по нашому контингенту — кожен розуміє, що переговорний процес не має сенсу, але він має бути, тому що він має бути. Волонтери тут не сильно розчаровані. Вони знають, що в них немає дороги назад. Вони налаштовані довести все до кінця.

 

У нас є партійна дисципліна. Багато розмов про те, що “Свобода” себе недостатньо радикально поводила і десь там відсиджувалась. Я точно знаю, що у багатьох “свободівців” совість чиста. Вони все роблять задля того, аби революція перемогла. Ризикують в тому числі і своїми задами і не сидять десь там в тилах. І не почуваються розчарованими.— Євген Карась

 

О.Б.: Що для тебе і твоїх соратників буде свідченням того, що ви перемогли? Відставка Януковича?

Я не знаю. Та, по ходу справи розберемся. Зараз важко робити якісь прогнози. Ця картина, коли людей поливають з водометів, а вони кричать “Водохреща!”, в них стріляють, а вони знову йдуть в атаку, коли поранені кидають коктейлі Молотова… Це все показало, що людей зупинити вже неможливо. Якщо вони відкидають загрозу своєму існуванню, як їх зупиниш?

В тему:

 

Повертаючись до “пукачив” або Гопота, міліція і… замахи на вбивство

20.05.2013 9:23 | 21 комментарий

Звернемо увагу на три речі. По-перше, на організацію нападів, їх маскування та обізнаність злочинців щодо особистої інформації про жертв нападу. По-друге, на оснащення нападників, тактику їхньої роботи. По-третє, що маємо в результаті. І розберемось, наскільки складно знайти та затримати злочинців. Тепер докладніше.

 

Почнемо з першого — з характеру нападів. Всі замахи — а це були саме замахи на вбивство(!) — підготовлені дуже ретельно. Бандити — тут є всі ознаки бандгрупи, але про це далі, — знали звички тих, на кого нападали. Їм були відомі: імена жертв, де вони мешкають, їхні контактні телефони; маршрути підходу до місць проживання і навіть хто користується ліфтом, а хто – ні. Самі замахи маскувалися під хуліганські дії. До речі! Саме на таку статтю зараз намагається все це списати міліція. Більше того, як стало відомо, слідчі чомусь “забувають” вносити у протоколи допитів заяви про попереднє стеження за жертвами і факти, що це доводять. Імовірно тому, що настільки точну та різноманітну інформацію можна отримати виключно від самої міліції, або… під час тривалого стеження з використанням “спеціальних технічних засобів”. Тобто що б про це не думали міліціонери, але справа має всі ознаки для того, щоб нею займалася не тільки міліція, а ще й Служба безпеки України або Генеральна Прокуратура України. В міліції, схоже, цього явно не бажають.

 

Тепер друге. Під час спроби затримати бандитів з’ясувалося, що всі напади документувалися виконавцями! Це унікальний випадок! Причому подвійно унікальний! Адже на одному з нападників під час обшуку знайшли приховану телекамеру, мікрофон та портативний радіопередавач ТБ-сигналу, тобто спеціальні технічні засоби або СТЗ! Все це було змонтовано, зауважу, не на одежі, а на т. зв. “тимчасовому корсеті” або “корсеті під СТЗ”. Це дуже характерна деталь! Вона доводить два факти: 1) що напади були замовні; 2) що у складі злочинної групи діє міліціонер. Саме міліціонер! Бо на нападнику традиційний, можна навіть сказати “типовий” корсет під СТЗ, який монтують на собі співробітники зовнішнього спостереження. Відтак справою повинна займатися, окрім СБУ та ГП, ще й Внутрішня безпека МВС. Бо якщо це були діючі співробітники і вони пішли на злочини з документуванням своїх дій для замовника — це все… припливаємо до страшних висновків. Ми ж не знаємо, скільки ця банда покалічила та повбивала людей до цього! Може, вони і дітей крали на замовлення?..

Є ще один факт. Наявність передавача, а не відеореєстратора, свідчить про те, що вкупі з нападниками діяла група спостереження та прикриття. Власне, це вже доведений факт! Адже на виручку двом бандитам, як тільки мова зайшла про виклик наряду міліції, прибігли ще п’ятеро! Тобто маємо: організовану озброєну(!) злочинну групу, що діє за попередньою згодою, сплановано. Групу, що діє на замовлення. Групу, що використовує спеціальні технічні засоби спостереження і документування та автотранспорт. Групу, що має у своєму складі мінімум одного колишнього або гірше — діючого співробітника МВС, який вміє правильно(!) користуватися СТЗ. Поясню, що більшість оперативників і гадки не мають, що таке “тимчасовий корсет”, як і для чого він використовується. Обладнання вони монтують просто на одежу! А в цьому випадку той, хто монтував обладнання, навіть дроти телекамери і мікрофону додатково ізолював. Тобто ми маємо банду! І ця банда діє в Києві невідомо скільки!

 

А тепер третє — що ми маємо в результаті. Є потерпілі, які, слава Богу, не налякані і не мовчать. Тобто є офіційні свідчення потерпілих. Є відеоряд, на якому задокументовано самих нападників та мінімум один номер мобільного телефону бандита, що на момент нападу працював!

Навіть якщо припустити, що картки одноразові, є кілька десятків дзвінків, які збережені в архіві “Станції контролю якості обслуговування телефонних абонентів”. Тобто місця, де знаходилися співрозмовники, вже відслідковані і задокументовані з точністю до 0,5 метра! Звідси запитання: наскільки складно всю цю сволоту знайти?..

(продовження буде)

Юрій Колесников, для “ОРД”  

Джерело: http://ord-ua.com/

Нашли ошибку в тексте? Выделите ее и нажмите Ctrl + Enter

Previous Post

Next Post