Новомосковськ

Місто на САМАРІ

ЧОРНА  ЗРАДА

ЧОРНА ЗРАДА

12 мая 2017 0 Comments

CУМНІ НОТАТКИ ПРО ПРИЙОМ ФЕРМЕРСЬКОГО АКТИВУ НОВОМОСКОВСЬКОГО РАЙОНУ, ЯКИЙ ВЛАШТУВАЛИ В ОБЛАСНІЙ ДЕРЖАВНІЙ АДМІНІСТРАЦІ

Таки так: обласна держадміністрація провела свою зустріч з активом фермерської асоціації Новомосковського району. Відразу виникає запитання, чом було виявлено честь лише одному окремо взятому району? Насправді ж трапився конфуз. За домовленість з губернатором  Валентином Резніченком, ОДА бралася організувати «обмін думками»на дискусійному «рингу», як на боксерському, посланців від Присамаря з обраним у тутешньому окрузі нардепом ВР Вадимом Нестеренком. Вступити з ним у діалог, як у бій, і збиралася та готувалася ціла команда під проводом глави обласної АФПЗУ Анатолія Гайворонського. Оскільки у нього і його колег давно назбиралося вдосталь неспростовних свідчень, що у даному районі безлад, шахрайство та корупційні,рейдерські діяннявідносно земель фермерів і селян-власниківземельних паїв контролюються нині діючою там владою з ознаками, що ще й під пильним наглядом Вадима Ґригоровича. Селянські ватажки навіть не сумніваються, що раз-у-раз влаштовуються«концерти» на його замовлення. Ключових самостійних та самобутніх фігур у керівництві РДА і райради тут катма, зате вони ставленикинародного депутата. Вадим Григорович, отже,не з’явився. Чиобласна  державна адміністрація не змогла забезпечити його явку. Якби там, зрештою, не було, а Нестеренко або злякався зустрічатися віч-на-віч з фермерами Новомосковського району, або настільки «великий», що не знайшов за потрібне це робити.

Так і не спромігшись пояснити, чому не зміг чи уникнув з’явитися на зустріч Вадим Нестеренко, ОДА навзамін – не попереджуючи, до речі, про це фермерів – відважилася сама сісти за стіл перемовин. Делегувала задля цього одного з заступників Валентина Резніченка  Володимира Юрченка. І вдалася, як це не прикро і не соромно за ОДА, до хитрощів і штукарства. До підміни тем, на які фермери з нетерпінням чекали «обміну думками і поглядами». А головне ж — воліли розуміння і готовності нарешті раз і назавжди  покінчити зі злодійською практикою стосовно селянського люду в районі.

 

Шулерство у виконанні обласної влади

НАТОМІСТЬ було вчинено феєричну спробу не просто затуркати зустріч сторонньою темою, завести її на манівці, а навіть зіткнути фермерів лобами з… атошниками-учасниками бойових дій на Донбасі. Все спрямовували на те, щоб українські військові-патріоти дуже розгнівалися на фермерів, затаврували їх навіть на рівні негідників. Видно було, як на долоні, що учасників АТО навмисне та ретельно підготували до цього – по праву руку від заступника губернатора Володимира Юрченка як мало не головного «спікера» «круглого столу» посадили волонтера, куратора комітету з надання  ветеранам АТО земельних ділянок для селянських господарств і воднораз координатора «Єдиного вікна», створеного при ОДА в поміч атошникам, Віктора Байдачного.

Як «зайшли з другого боку»? За звичним «протоколом» підготовки подібних заходів,у фермерів попросилипопередній перелік тих питань, які в першу чергу їх нині хвилюють. І які фермери мали намір «прямим наведенням і попаданням» — аби поцілити не в брови, а в самісіньке око – задати народному депутату. Серед них чи не першим було і питання скасування результатів сумнозвісної інвентаризації земель сільгосппризначення, котру у Новомосковському районі здійснили ще позаторік. І за підсумками якої більше двох сотень земельних ділянок, наданих у постійне користування фермерам, за їх спинами передали в оренду липовій агрофірмі «Техносервіс». І ось зустріч в ОДА почалася з того, що лідер ветеранів АТО Віктор Байдачнийодразу взявбика за роги.

-Я вас Хрестом-Богом прошу, — каже, — не домагатися відміни підсумків інвентаризації державних сільгоспугідь. – І далі пояснює: — Бо коли скасують цей переоблік, нам, атошникам, не діждатися земельних ділянок в області…

Чому не діждатися, уточнювати не став. Зате підказали йому до совісті фермерів апелювати. Діліться,любі ви наші, з учасниками АТО землею, а не відкупляйте її хабарями. Отож не носіть «у будинок облради напроти мзду, не давайте її ділкам обласного управління Держгеокадастру – думайте про нас!» Тільки от вимагати від очільників ОДА та всіх гамузом органів правопорядку, щоб передусім чиновники земельних ресурсів хабарів не брали і не вимагали, чомусь не підказали.Бо задумали обернути і в злісних порушників сільських виробників, і спрямувати на них гнів захисників України від сепаратистів та російських агресорів.

Спершу цей підступний задум спрацьовував. Зав’язалася суперечка на підвищених тонах, як у таких випадках кажуть. Однак швидко і зів’яла. Скисла. Бо хіба фермери теж не за те, щоби з них не дерли хабарі?  В Держгеокадастрі в першу чергу. А ось стосовно інвентаризації земель, так про скасування її результатів у всеобласних масштабах фермери ніколи і не заїкалися навіть, хоч про це кілька разів, як той папуга, особливо повторював заступник начальника Держгеокадастру у Новомосковському районі Максим Білий.Мову тим часом фермери вели про відверто фальшиву і підступну, котру спеціалісти Київськогонаукового інституту судових експертиз визнали сфабрикованою як на завідомо неправдивих матеріалах, так і при незаконній відсутності низки необхідних. Нагадаємо, що про цю зухвалу інвентаризацію наша газета сповна повідала у позаминулому номері – перечитайте «Злоякісну новомосковську пухлину». Третій рік іде, як у вирі цієї «інвентаризації» наділи фермерів «переписали» в орендуневідомій фірмі «Техносервіс», а цієї фірми ніяк не знайдуть. Однак і її оренди не скасовують. Хай, мовляв, власники понад двохсот підлим чином викрадених земельних ділянок тепер кожен окремо повертає у своє законне користування через суд – і квит. То скажіть, люди добрі, праві чи ні сільські господарі землі, що вимагають у цій злочинній і ганебній спробівідібрати у них наділи «усе й усіх поставити нарешті та рішуче на свої місця»? Коли ж злодії будуть виявлені і сидітимуть по тюрмах? Як і ті, хто їм «допомагав». Схоже, при цій владі не сядуть. Рано чи пізно доведеться сподіватися на нову…

Коротше, трапилася осічка. Промашка. Той же Віктор Байдачний збагнув, що його фактично підставили. Або ним намагалися скористатися. Його більше влаштувало те, що новомосковські фермери попросили атошників – це буде значно краще! — разом з ними ловити за загребущі руки ласих на неправомірні вигоди, як зараз називають хабарі, земельних держчиновників-здирників. А про те, наче фермери не раді претендентам і на їхні земельні ділянки серед учасників бойових дій, боятися не слід. Лиш в одній-єдиній Піщанській сільраді для захисників Сходу України уже виділено близько ста наділів під забудову і ведення селянських господарств, а загалом у Новомосковському районі чи не найбільше поміж інших районів області. Як же обласна адміністрація не знала про це? Надто по-братськи і навіть по-батьківське приязно літній віком фермер з села Миколаївки Павло Доценко закликав учорашніх воїнів української армії  сміливо вступати тепер в шеренги сільських господарів на своїй землі і надалірішуче захищати та боронити її від загарбників землі з амбіціями витіснити з наших сіл споконвічних досі їх господарів-землеробів.

 

Їм кажуть, що смалене, а вони ні, стрижене

Натомість делегація районного фермерського осередку не розгубилася і досить винахідливоскористалася тим, що не побажав, знехтував зустрітися з ними народний депутат. Їм, власне, і нічого не залишалося, як обернути акцію у зустріч з керівництвом обласної адміністрації. Уже коли черга дійде підвести риску, Анатолій Гайворонський скаже прямо: «Ми прийшли сюди, аби сказати, що фермерський рух на Дніпропетровщині нищиться, переслідується нині «по всіх фронтах» зусиллями як рейдерів та бандитів, так і тими, кому спокою не дає сверблячка якомога більше заграбастати у свої лапи земліі бути готовим до цього одразу, як вороги народу та держави дозволять продавати її наліво й направо». Далі Анатолій Іванович заявив, що «ми прийшли тут сказати, яких величезнихмасштабів сягнуло на Дніпропетровщині беззаконня та свавілля. І що чиниться те й інше з однієї причини: відсічі з боку правоохоронних органів ніякої. Як слідчі органи Національної  поліції не зупиняють безмежний розгул в області злодійських кіл та кланів, так і прокурорські також. Коли приходиш і скаржишся в управління Нацполіції, її очільники та слідчі і так далі нарікають на… прокурорські штаби. Там, мовляв, гаситься будь-яка боротьба зі злодіями. А приходиш до керівників підрозділів прокуратури – ті переводять стрілки на поліцейських. Зводять нанівець усі підряд кримінальні справи, і квит. Хоч і не озброєним оком видно, як на екрані, що і прокуратура , і поліція одним миром мазані – елементарно сумлінно не виконують своїх обов’язків. Ну не вистачає професійних у них здібностей і нишпорок рівня Шерлока Холмса чи ЕркюльПуаро, капітана Гастінса і т.д. Тим паче рівня комісара Катані, який скручував колись в’язи спруту італійської мафії, і навіть рівня місіс Марплрозслідувати бандитські злочини рекетирів і бізнесових корупціонерів – і що їм робити? Наші фермери, як відомо, перед зустріччю в ОДА зустрічалися ж і з керівниками як обласної прокуратури, так і поліції. Як не дивно, але там і там свою нездатність і безпомічність ті й інші пояснювали тим, наче їхні можливості і повноваження нині настільки обмежені, що вдіяти нічого й не можна. А що вони, навпаки, і не хочуть діяти та злодіїв і злочинців називати своїми іменами і притягувати до відповідальності – про це ні чичирк. Ні пари з вуст.

-Ми ж прийшли зараз в обласну адміністрацію, аби сказати, що більше миритися з такою правоохоронною системою і практикою не станемо, — сказав Анатолій Гайворонський від імені усієї обласної Асоціації фермерів і приватних землевласників, яку очолює. – А сказали про це, щоб нас почули. Оскільки ОДА на чолі з Валентином Резніченком – це вертикаль влади Президента в Україні,  призначення якої – бути гарантом Конституції і верховенства законів на благо усього народу.Хто проти, той сьогодні ворог народу і держави, відтак і діючої влади…

Але конкретно у Дніпропетровській області влада демонструє, що їй не під силу забезпечити правопорядок і законність на ввіреній, даруйте, території.Які підстави у нас так твердити? Та більше, ніж треба. Фактів знущань і навіть жахливих розправ над сільськими  товаровиробниками уже хоч греблі по всій області гати. Ось приклад жахливої історії: у Солонянському і Криничанському районах є фермер Руслан Бурденюк. Так його не просто пограбували і ошукали – ще й без будь-яких підстав затримали і заарештували, а потім без слідства і суду покалічили і посадили за грати. Бандити діяли у супрязі з прокурорськими працівниками і працівниками поліції при підтримці свавільника у мантії судді. То як гадаєте, негідники в погонах дістали по заслугах? Ні, звісно. А Бурденюк досі під слідством і під судом воднораз. І триватиме те й інше, певно, довічно над ним, оскільки фактів бодай в чомусь звинуватити чоловіка катма, а ось відповідати за своє зловживання над ним як над фермером і особою нікому не хочеться.

Під час же самої зустрічі в обласній адміністрації мова вкотре зайшла про рейдерське захоплення, як не важко здогадатися, ФГ «Дар» у селі Попасному Новомосковського району. Ця історія уже у всіх на язиках. Товчуть її, як воду у ступі. Уже й у найвіддаленіших селах старенькі бабусі та дідусі знають, що після смерті вельми шанованого фермера його господарством нахабним чином — за підробленими документами — заволодів звільнений з в’язниці безхатченко на прізвище Іванченко. І як заволодів? Наче купив. За один мільйон гривень, якого у нього зроду-віку не було і бути не могло. А наче продав Іванченку ФГ особисто син померлого фермера. Не зважаючи на те, що син батькову спадщину і не збирався збувати, про існування покупця-самозванця навіть не підозрював.  Як і сам Іванченко до цих пір до пуття не відає, де знаходиться село Попасне, у якому він раптом придбав господарство…

А заступник голови ОДА Володимир Юрченко спершу не бачив потреби про скандал навколо «Дару» говорити. З тієї причини, що наскільки він знає, «пригода» того не варта. Він поінформований, ніби  «елементарний конфлікт бізнесових інтересів там, а не рейдерський злочин» — уявляєте? Відтак нехай «продавці» і «покупці» між собою з’ясовують, кому належить тепер ФГ –влада втручатися не буде. При чім, мовляв, піп, коли у когось кури дохнуть? Оце так таки так! Вся область гуде, як роздратований уже вулик, народ обурений нахабністю як рейдерів, так і тих, хто має з ними боротися, а обласна влада «поінформована» шиворіт-навиворіт – не інакше. І не збирається й пальцем сваритися у бік відверто корупційної оборудки, мета якої з одного боку трощити успішних фермерів та проганяти їх з села, щоб козацькою вольністю та хліборобською самостійністю селяни і не марили, а з другого — аби землі сотнями і тисячами гектарів звільняти майбутнім латифундистам і олігархам. А це вже цинізм вищої проби. Глухота влади, яка не хоче чути стогін свого народу. Така влада і ламаної копійки не варта в базарний день.

 

ДАЛЕКО НЕ ЛІРИЧНИЙ ВІДСТУП ПРИ ЦІЙ НАГОДІ:

І як тут обурюватися чи дивуватися, якщо це загальнодержавна наразі в Україні практика. Існує така міжнародна аудиторська компанія, як «Ернст ендЯнг» — займається дослідженнями перебігів подій, ситуацій і стану благополуччя та суспільного здоров’яі прийнятності для населення у країнах Європи і Азії та Близького Сходу. Під її постійним наглядом і моніторингом загалом 41 держава – з розвиненими економіками і ті, де ринок лише починає торувати собі дорогу. То якщо ще позаторік Україна за рівним корупції за даними цієї компанії посідала сьоме місце, нині ж, як свідчать оприлюднені буквально тиждень тому матеріали, вийшла на перше місце. Більш корумпованої країни зараз не знайти. Українські досягнення на ниві боротьби з безчинствами і організованою злочинністю можна вписувати в підручники, по яких вчити, як не можна розбудовувати свою державу. Бо це буде наука «взяття в щільну облогу під захист нищівної корупції, аби її ніколи і ніякими силами не могли здолати на радість народу».І далі майже дослівно цитуємообґрунтування експертів компанії  «Ернст ендЯнг» своїх висновків та узагальнень: «У жовтні 2014 року на виконання наказів Революції гідності тут  було створено Національну Раду з питань антикорупційної політики. Аби вона глибоко і послідовно вивчала ганебні явища, напрацьовувала стратегію і пропонувала законопроекти, спроможні реально  побороти корозію влади наскрізною корупцією. Тоді ж, у 2014, заснували і Національне агентство з запобігання корупції. Від нього чекали щоденної копіткої роботи,спрямованої на вироблення антикорупційної політики в державі. А перш за все доручили запровадити систему електронного декларування доходів чиновниками, тими ж правоохоронцями та суддями, всілякими високопосадовцями у міністерствах, відомствах і службах від верхів і до самісіньких низів. І впровадили – та що це змінило? Чому навчило? Головне, хоч хтось по нинішні часи поніс покарання за фантастично не реальні надприбутки при суцільному зубожінні українського народу?

Але підемо далі: «У квітні наступного 2015 року проти доморощених хабарників в Україні постало ще одне новостворене Національне бюро – антикорупційне. Воно дістало скорочену і нині широко відому назву – НАБУ. Спеціалізований орган з дуже значними силовими повноваженнями. Це його завдання – розслідування корупційних злочинів усіх тих, хто в Україні перебуває на найвищих щаблях влади – від Президента і Прем’єра з міністрами разом до депутатів Верховної Ради, від прокурорів та суддів геть усіх рівнів до керівників областей, районів і міст. Тобто третій рік іде, як існує грізне НАБУ, а ви чули хоч одну завершену і передану до суду резонансну справу? В тому то й річ наша сумна! Незважаючи на те, що наприкінці того ж 2015 року в поміч НАБУ створили ще й САП – Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. Очевидно, надій на НАБУ одразу не чекали, оскільки САПу довірили… здійснювати пильний нагляд за діями Антикорупційного бюро і передавати справи – треба думати, розслідувані ним – до суду. Коротше, один борошно меле, а другий засипає. В результаті ж не млини жорнами перетирають, а тільки язики з пустого переливають в порожнє.

Торік же у лютому ще одна установа, котра пообіцяла живого місця від корупції не лишити – Національне агентство з питань розшуку активів, отриманих шляхом корупційних зловживань. Ясніше кажучи, агентство має знаходити, конфісковувати та повертати у державну казну награбовані негідниками капітали і матеріальні цінності та предмети зухвалої розкоші. Знову у нас питання: і скільки ж нам ще чекати результатів діянь даного бюро? Тим часом не пізніше, ніж у листопаді уже цього 2017 року у нас ще й з`явиться ДБР – Державне бюро розслідувань, котре перебере на себе справи, які не в компетенції НАБУ. Хоч які конкретно не поширюються на Національне антикорупційне бюро раніше і до цих  пір не уточнювалося. Схоже, що це як комусь заманеться, такі буде тлумачити. Або неминуча в майбутньому плутанина навмисне й задумується. Поки двоє будуть  сперечатися між собою – а точніше битися – в чиїй ті чи інші справикомпетенції, їхні фігуранти за багатомільйонні застави будуть відпущені на волю і спокійно залишать простори обкраденої і ошуканої рідної Батьківщини. Ледве не скатертиною їм доріжка. А як інакше судити, якщо пригадайте: НАБУ створене, аби безслідно й безкарно не минали корупційні злодіяння найвищих нині «щасливчиків і везунчиків долі» — від Президента, очільників Кабміну та депутатів Верховної Ради і кінчаючи «вождями» в областях  в купі з прокурорами та суддями. А тепер читаємо, що клієнтами й майбутнього Державного бюро розслідувань «мають стати екс-Президенти і діючі, весь склад уряду, керівники численних державних установ, правоохоронних органів та судів»…

Ще раз нагадуємо, що це ми не від себе навіть розповідаємо — переповідаємо натомість висновки, яких дійшла міжнародна аудиторська компанія. Котра дивується, до пуття не може збагнути, як це може бути, що «цілих п’ять багатоголових зміїв Гориничів в Україні на корупцію напустили, плекають шостого, а з корупціонерів як з гусаків  вода – сухими виходять з будь-якого смердючого й бридкого лайна? Виплеснули, нацькували на корупціонерів зграю рішучих структур та підрозділів – і одразу опинилися попереду всіх у світі по корупції. Були дані, що ще позаторік крадії тут привласнили не менше ніж півтора мільярда гривень. Явно менше, ніж насправді, але й з визнаних ледве зуміли до бюджету країни повернути аж 101 тисячу. Так сердешні старалися, аж пріли, але більшого не спромоглися. Торік також за офіційними «досягненнями» вітчизняні корупціонери і мафіозі украли в п’ять разів більше. Доблесні антикорупційні служби більше і вернули народу – цілих 165 тисяч гривень. Нарешті цього року Україна чи не єдина у світі держава, до бюджету якої заплановані надходження від корупції. Уряд дуже розраховує на конфісковані судами суми. І є надія, що набереться 11.5 мільярда гривень «конфіскату». Але час іде, скоро півроку мине, а вдалося завернути назад трохи більше 5 тисяч гривень. Прикиньте, що виходить насправді. Як пожартували експерти міжнародних правових аудиторів, так не вдасться нашкребти і на місячну зарплату очільникам кожного з шести зміїв Гориничів. І остаточний висновок авторитетних аудиторів: «Українська корупція державна і тому весь час бере під свій контроль боротьбу проти себе ж, рідної». Таким чином Україною править не державна влада, а державна корупція. А що ви тоді хочете діждатися від окремо взятої державної адміністрації Дніпропетровської області?

 

 ЧИ НЕ ПОРА ДЕРЖАВНИХ ЧИНОВНИКІВ УЖЕ БУДИТЬ?

Новомосковські фермери діждалися облизня, колиречі називати своїми іменами. Якщо й не гірше: не того, власне, на що розраховували і сподівалися, а спроби обернути візитерів на чолі з Анатолієм Гайворонським ледве не в головних винуватцівтих неподобств, котрі чиняться загалом нині в аграрному секторі економіки області. Ще точніше – у селах регіону, котрі конають, гинуть і порожніють на очах, перетворюються на суцільні розвалля, пустирі і зарослі чагарників та бур’янів…

Скажімо, чому – це як на думку заступника «губернатора» Володимира Юрченка – на більше ніж дві сотні підпільно відібраних у фермерів і переданих мерщій земельних ділянок липовій фірмі «Агротехсервіс» досі не скасовано землевпорядні документи? Та тому, виявляється, що… нічого передавати до суду. Ми просимо, каже пан Юрченко, щоб Гайворонський приніс матеріали, з якими можна іти до суду, а він не несе. Це все одно, вважає, виходить, один з заступників Резніченка, що багато галасу з нічого – на порожньому місці. Але ж шановний Володимире Олеговичу,  свідчення підступної оборудки, здійсненої під прикриттям так званої інвентаризації земель, давно горами лежать не лиш в адвокатів Асоціації фермерів та приватних землевласників, а і томами у слідчих Національної поліції та прокуратури. Третій рік лежать без руху – ані туди, ані сюди, як то кажуть. А все тому, що «крайніх» (повторюємося після попередньої на цей рахунок нашої публікації)ніяк не вдається знайти. Як крізь ту землю, котру намагалися привласнити, провалилася фірма «Агротехсервіс» — десь так глибоко залягла, що натрапити на неї зась. А немає виконавця афери, як же правоохоронцям надибати її замовника чи замовників?

 

Але що думаємо ми про правоохоронців, уже раніше писали. Зараз же про обласну державну адміністрацію. На прикладі з інвентаризацією двохсот з лишком земельних ділянок з метою їх викрадення ясно видно, як на долоні, настільки влада нинішня вУкраїні бутафорна, недіюча і безпомічна (хоч собі, зауважимо, на умі), що вже як п’яте колесо до возу. А все тому, що вона відверто не виконує державницьких функцій. На словах зверху й до низу ратує неначе за розвій фермерського руху, підтримку малого і середнього бізнесу на селі, далі й становлення сільських виробничих та обслуговуючих кооперативів і т.д., і т.п. На ділі ж насправді нічим подібним зараз в Україні і не пахне. Зате аж тхне, уже смердить-чадить зубожінням населення і відродженням на його фоні неокріпатчини- та й рабства — для майбутніх земельних магнатів. А влада бачить це і мовчить, мов води у рот набрала. Від виконання функцій захисниці інтересів усіх верств населення усунулася, відмахнулася, як її це й не цікавить. Тим паче не хвилює. Що робить зокрема Дніпропетровська адміністрація, аби надавати свої адміністративні послуги, як це вона зараз любить хизуватися, тим же фермерам, котрі потерпають від панів і паничів новітнього пошибу?

Ми вам скажемо, що робить ОДА. Тільки щось десь трапиться, конфлікт або рекет, обман і так далі, відразу унадилася відсилати до суду. Тільки суд може розібратися і розставити крапки над «і», а нас не чіпайте, бо і ми чіпати нікого не будемо, втручатися у «бізнес-інтереси» не станемо — і не просіть, і не моліть. От судова влада у нас цар і Бог, їй і кланяйтеся! А це, по-перше, значить, що суддів, яких у нас розвелося уже більше, ніж черв’яків після грози у травні, наділили ледве не довічною і єдиною в Україні силою, а ось суто державної в державі й немає. Її катма. Приспали за роки незалежності. Заснула вона і спить не випадково, а в інтересах якраз корупціонерів і мафіозних спрутів. Байками про ніби правову Україну суспільству нав’язали, що наче лиш правоохоронні органи та судді знають закони і спроможні та уповноважені виносити присуди і вироки, які сумнівам та оскарженням не підлягають. «Як суд скаже, — заявив і Володимир Юрченко на зустрічі з фермерами, — так і буде». Заявив, ясна річ,  стосовно все тієї ж «інвентаризації землі, котра була та загула у користуванні фермерів». Єдині прокурори та судді на законах знаються – їм і віжки в руки, і кінці у воду. Навіч не просто хибна теза – шкідлива й підступна. На законах нині всі бізнесові діячі та структури, ті ж фермери теж разом зі своїми юридичними консультантами та адвокатами розуміються. І вони вправі розраховувати, що місія прокурорів за всіма писаними у нас законами і кодексами здійснювати свої слідчі дії, а суддів виносити справедливі вироки та по-заслугах карати усіх гамузом злочинців і злодіїв, ким би вони не були. Якщо це не так, якщо у нас уже слідство продається на кожному кроці, переслідування злодіїв вибіркове, а судочинство також винятково на користь тих, хто більше принесе і заплатить, це означає одне-єдине: державної влади в Україні то і немає. Держава і сама не здійснює справедливий правовий захист своїх громадян, і не гарантує їм дотримання усіх їхніх людських, юридичних і конституційних прав. Більше того, її величезна вина, яку уже не можна пробачати, і в тому, що нинішні як суди, так і правоохоронні органи, ті ж осередки Національної поліції та прокуратури, не просто не стоять на сторожі інтересів та потреб рядових, пересічних, як нині все ще модно казати, українців, а ще й самі є не останніми надто активними учасниками корупційних зловживань і злодіянь. Не гвинтики, а гвинти, якщо хочете знати, злочинного світу.

Усе це, про що ми тут пишемо, на зустрічі в ОДА своїми дуже простими словами, але дохідливо і переконливо пояснив знайомий уже читачам літній віком фермер Павло Доценко. Він першим ділом дав зрозуміти, що фермери прийшли в адміністрацію дійсно з надією, «щоб нас почули». Далі докинув, що прийшли «з миром» останній раз. Наступний прихід мирним уже не буде. А продавати Богом дану народу землю, як рідну матір і всю Батьківщину-колиску нації, ми, заявив Павло Федорович, не дозволимо і не віддамо.  Як і доб’ємося, щоб вона діставалася винятково одвічним трударям-селянам та в обмежених ще й площах в одні руки. Це воля народу, якої зараз над усе намагаються якраз і позбавити українське селянство. Отак говорив Павло Доценко, а по-суті підводив риску під розмовою на зустрічі в адміністрації. Застерігав її. Оскільки промовляв фактично словами Тараса Шевченка. В тому дусі, що якщо влада у нас заснула, то щоб розбудить її, «треба миром, громадою обух сталить, та добре вигострить сокиру та й заходиться вже будить». А то ж дійсно «проспитьсобі небога до суду божого страшного!» — а хіба він потрібен зараз Україні?

Судячи з усього, що відбулося в Дніпропетровській ОДА під час візиту до неї мудрих і рішучих сільських дядьків, для держави сьогодні більша загроза не від бунтів тих, хто не стане коритися, а від бездіяльності бутафорної влади, яка начисто забула, що її винесли на верх втілювати ідеали Революції народної гідності. І не усвідомлює, що це зрада, прощення якій не може бути. І не буде.

 

І ВИМУШЕНИЙ КОМЕНТАР НАВЗДОГІН

Крапку у цьому звіті про візит новомосковських фермерів до обласної адміністрації уже поставлено. Післямова знадобилася з тієї причини, що тим часом у газеті «Твій рідний край», яку для жителів «північного Придніпров’я» видає Благодійний фонд нардепа Вадима Нестеренка, з’явилася своя стаття за наслідками зустрічі з фермерами в ОДА. На неї можна не звертати уваги, бо ж газета і створена для того, щоби пудрити, образно кажучи, мізки народу із «дзвіниці» її засновника. Але ж треба і міру знати. А то заголовок публікації аж кричить та захлинається, неначе «Гайворонський готує «чорний переділ» у Новомосковському районі». Так, домагається дійсно «переділу», але тільки на користь селян, які здатні самі хазяйнувати на своїй землі і давати їй раду. Хоч більше йому покищо доводиться захищати уже діючих фермерів та селянські одноосібні і сімейні господарства від зазіхань надто ласих заграбастати тут усі землі до останньої сотки. Так що чорним цей «переділ» ну ніяк не назвати. Навпаки – світлим, багатообіцяючим для гордого й талановитого українського селянства, яке знає собі ціну та наділене почуттями гордості і  власної гідності. І в наймитах ходити не збирається. Тим паче віддавати у найми своїх дітей таонуків.

До речі, не годиться газеті звинувачувати лідера обласної фермерської Асоціації, не пославшись ні на жоден факт «чорних потуг» Анатолія Івановича. А то винен він у тому, що з кожного, хто бажає отримати в користування наділ землі для ведення приватного господарства, у владних коридорах і кабінетах безбожно деруть «подяки». Автор «альтернативної» статті пише, що «багато фермерів, яких об’єднав Гайворонський, вибудовують корупційні схеми (не спіймалися в корупційні, як в павутину, а вибудовують свої, ви чуєте?), щоб через чиновників земельного кадастру (! – ось на кому шапки горять!) захоплювати земельні ділянки, які держава на пільгових умовах надає й ветеранам АТО». Дарма, що немає випадку подібної афери, скоєної у Новомосковському районі – головне якомога голосніше прокукурікати. Хай юрист-заступник голови ОДА Володимир Юрченко ніяково посоромився нагадати про ганебний факт, який напередодні трапився у Криничанському районі – але ж автор газети, якщо він претендує на об’єктивність, ну не повинен був проходити мимо нього. А там колеги автора, активісти і журналісти «Стоп-Кадру», виявили підставну фірму з гучною назвою «Авалон-Бізнес Консалтинг», яку начальник КриничанськогоДержгеокадастру Михайло Жиленко зареєстрував на свою рідну матір Тетяну Жиленко.І через яку «займався виготовленням проектної землевпорядної документації» та для своїх же клієнтів «крав землю» у таких масштабах, що тут «тепер навіть військовим з зони АТО немає чого надати». Коло, як бачимо, перемкнуло. Але не в Новомосковському районі. І не в середовищі фермерів.

А вгадайте, в чому ще «Твій рідний край» звинувачує Гайворонського? В тому, що він не довіряє сучасним судочинцям. Навіть ніби боїться їх. Точніше неправосудних рішень, ухвал і вироків. А як інакше, якщо справу стосовно ФГ «Дар» в одному суді мусолять мало не рік уже, і кінця краю їй не видно «там, де все потворне на виду», а в іншому, Адміністративному, просто відмовилися розглядати, наче «їм це не цікаво». Зараз же заступник «губернатора» Юрченко з приводу сфабрикованої «інвентаризації» схиляє Гайворонського довіритися суду, і якщо «суд не знайде підстав для скасування інвентаризації, це буде крапка в суперечці». Треба, мовляв, працювати на результат. А ви гадаєте, що суд знайде жадані «підстави»? Та Європейський суд, вся Європа уже знає ціну українському судочинству.  Весь світ у шоці, як можна терпіти судові свавілля?  Америка тієї ж думки. Недавно один колишній дипломат, котрий кілька років працював у Києві, заявив, як відрізав: «Поки Україна сама не поборе корупцію та олігархат, про Україну-правову державу — не може бути і мови». То на який результат працює Дніпропетровська ОДА? Навряд, щоб на результат, якого воліє народ. Влада, котра по-чорному зраджує своє населення, не заслуговує поваги та довіри до себе. З усіма наслідками, які з цього випливають.

Щодо публікації в газеті «Твій рідний край», то остання репліка. У нас склалося враження, що автор статті про те, наче Гайворонський готує «чорний переділ» в районі, де інші його чинять уже не перший рік, з одного боку або не розуміє, що воно таке – нинішній «переділ» роздержавленої землі, або з другого — навмисне біле називає чорним. Ще виникає і враження, ніби автор статті побував не на тій зустрічі фермерів в ОДА, на якій побували ми. Переплутав з іншою, оскільки інакше зумисне навигадував такого, про що насправді мова на дійсній зустрічі не йшла.Наплів, коротше, сім мішків гречаної вовни. Кинув тінь на пліт – і в кущі.

Микола ОМЕЛЯНЕНКО.

 

 

 

Нашли ошибку в тексте? Выделите ее и нажмите Ctrl + Enter

Previous Post

Next Post